Нові правила обліку трансфертного ціноутворення

На сьогоднішній день трансфертне ціноутворення є важливим елементом податкового контролю за повнотою сплати податку на прибуток здебільшого для великих компаній, тому в сьогоднішньому випуску новин хочемо звернути увагу на деякі питання що стосуються обліку ТЦО за новини правилами, і що були прийняті Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245-VIII від 07.12.2017 року.

У відповідності з даним Законом, в ст. 39 ПКУ «Трансфертне ціноутворення» внесено ряд змін, які повинні будуть враховуватись в питанні ТЦО при здійсненні господарських операцій в 2017 році.

Зокрема, доповнено п. 39.2.1.1. ПКУ у відповідності з яким контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. У відповідності з 39.2.1.4. ПКУ «…Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:  операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні…»

Таким чином, уточнено норми ТЦО і до контрольованих операцій віднесено господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Також уточненні норми щодо можливості укладення угод щодо попереднього ціноутворення для цілей ТЦУ, а також внесені зміни до п. 14.1.159 ПКУ щодо визначення пов’язаних осіб – це якщо кінцевим беніфіціаром є одна і таж фізична особа, або така особа виконує функції виконавчого органу.

Для цілей ТЦУ уточнено, що перевірки за 2013-2014 роки можна проводити і такі перевірки проводяться відповідно чинного на той час законодавства, а також уточнено, що норми про  самостійні коригування контрольований операцій у 2015 та 2016 роках відбуваються за законодавчими нормами, що діяли у той час.

Друге питання, на яке ми хочемо звернути увагу, це оновлення Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2. підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ. 

27 грудня 2017 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1. пункту 39 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання такими, що втратив чинність, розпорядження КМУ від 16 вересня 2015 року №977».

До списку повернулись такі країни як Гваделупа, Грузія, Марокко, Ліван, ОАЕ, Мальта та Сінгапур. Разом з цим, до даного Переліку додались такі країни як Естонія, Латвія, Іран, Куба, Лаос, Маврикій, Монако та Угорщина. 

Варто також звернути увагу, що Податковий Кодекс в редакції Закону України №2245-VIII від 07.12.2017 року встановлює, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку Кабінету Міністрів України, визнаються контрольованими з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. Тобто оновлений перелік держав (територій), що був затверджений КМУ 27 грудня 2017 року, буде застосовуватись з 01.01.2018 і операції з контрагентами з Переліку № 1045 визнаються контрольованими з 1 січня 2018 року.