НАСТАВ ЧАС ВІДКРИТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО СВОЇХ КІНЦЕВИХ ВИГОДООТРИМУВАЧІВ (ВЛАСНИКІВ)

Хочемо повторно звернути увагу, що у відповідності із Законом України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України відносно визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» № 1701-VII, який був прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року, в термін до 26.05.2015 року всі компанії, крім державних та комунальних, зобов’язані відкрити інформацію про своїх кінцевих вигодоотримувачів (власників).

Згідно зі змінами, які були внесені вищевказаним Законом, Господарський кодекс України було доповнено статтею 64¹ «Кінцевий вигодоодержувач підприємства», відповідно до якої підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору, у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Хто ж вважається «кінцевим вигодоодержувачем»?

Кінцевим вигодоодержувачем Закон визначає фізичну особу, яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи (відповідне визначення включається у Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»).

Поняття «вирішальний вплив» включає в тому числі пряме або опосередковане (через іншу фізичну або юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25% або більше статутного капіталу або права голосу в юридичній особі.

Однак, на нашу думку, Закон містить дуже розмиті норми про визнання кінцевого вигодоодержувача. По-перше, це критерій осіб, які володіють 25+1% у компанії; по-друге, незважаючи на те, має чи не має ця особа 25% у компанії, але володіє вирішальним впливом. Проте коли Закон розповідає, що таке вирішальний вплив з погляду законодавця, це визначення є не зовсім точним…..

Якщо аналізувати глобальні тренди щодо даного питання, то варто звернути увагу, що протягом останнього часу Європарламент і Європейська рада погодили фінальну версію «Четвертої директиви, спрямованої на боротьбу з відмиванням грошей» (4th Anti-Money Laundering Directive, AMLD). В рамках нового законодавства кожна країна ЄС повинна буде створювати реєстр кінцевих бенефіціарів всіх зареєстрованих на її території підприємств, у тому числі і в офшорних юрисдикціях.

Домовленість влади ЄС поки попередня: щоб директива набула чинності, її мають схвалити постійні представники всіх країн, що входять в Євросоюз, а також профільні комітети Європарламенту, перш ніж вона буде винесена на голосування всього парламенту. Планується, що нововведення почнуть діяти тільки в 2017 році. Однак і громадські організації, і політики впевнені: розкриття інформації про бенефіціарів компаній допоможе покласти край використанню офшорних компаній-пустушок для фінансування корупції, відмивання незаконно нажитих коштів і відходу від сплати податків.

«Роками зловмисники мали можливість користуватися анонімністю офшорних компаній і рахунків, щоб приховувати свої фінансові махінації в Європі», – прокоментував узгодження директиви латиський депутат Європарламенту Кріжаніс Карінс.

Міжнародна некомерційна організація Transparency International, що спеціалізується на боротьбі з корупцією, також привітала рішення європейської влади. TI зазначає, що нова директива ЄС передбачає навіть більш високу прозорість при розкритті даних про володіння компаній, ніж країни домовилися на рівні «Великої двадцятки». Передбачається, що в реєстрі будуть вказані імена, дати народження, національність і місце постійного проживання реальних власників європейських офшорів, трастів та інших юридичних осіб, зареєстрованих на території країн ЄС.

Необмежений доступ до інформації, що міститься у реєстрах, отримають правоохоронні та державні органи ЄС, а також «юридично зобов’язані особи», такі як банки або юридичні фірми.

Однак реєстр не буде повністю доступний для представників широкої громадськості: журналісти та некомерційні організації зможуть запросити частковий доступ до такої інформації, але вони зобов’язані будуть довести свій «законний інтерес» до неї. На думку Transparency International, ця процедура може стати додатковим бюрократичним зволіканням, яке сповільнить проведення розслідувань за фактами корупції, які потенційно можуть мати велике значення для суспільства. Інформацію про бенефіціарів трастів і зовсім зможуть отримати тільки урядові відомства.

За інформацією видання EUobserver, проти публічного реєстру виступили Німеччина, Польща та Іспанія, тоді як Великобританія, Франція, Данія та Нідерланди планують зробити свої реєстри повністю відкритими для громадськості

Таким чином, беручи до уваги загальносвітові напрямки боротьби з відмиваннями грошей, в Україні ми нібито пішли вперед, тому що є однією з перших країни в світі, яка сказала, що такий реєстр має бути публічним, тобто будь-хто може переглянути таку інформацію. Другим питанням у цього випадку є те, наскільки така інформація є правдивою…

Тепер щодо практичності застосування Закону та внесення змін в Єдиний державний реєстр. Зазначеними змінами передбачається внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр) інформації про:

– кінцевого вигодоодержувача юридичної особи;

– кінцевого вигодоодержувача її засновника, якщо засновник – юридична особа;

– структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

Зокрема, даний Закон передбачає, що до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою включається:

–  інформація про структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб та містить такі дані про зазначених фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

–  інформація про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) її засновника, якщо засновник – юридична особа, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону про реєстрацію зазначена вище інформація включається засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи (реєстраційна картка «Форма 1» або «Форма 2»).

Згідно із частиною другою статті 19 Закону про реєстрацію при зміні кінцевих вигодоодержувачів та/або власників істотної участі юридичної особи, у тому числі кінцевих вигодоодержувачів та/або власників істотної участі її засновника, якщо засновник – юридична особа, подаються документи, передбачені частиною першою цієї статті, а саме реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (реєстраційна картка «Форма 4»).

Таким чином, з метою виконання пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Закону № 1701 уповноважений представник юридичної особи має подати державному реєстратору реєстраційну картку «Форма 4», в якій заповнити відповідні поля для внесення до Єдиного державного реєстру необхідних відомостей.

Слід зазначити, що положеннями Закону про реєстрацію не встановлено вимоги щодо подання державному реєстратору будь-яких підтверджуючих документів.

Щодо відповідальності: ч.5 статті 166 прим.11 Кодексу про адміністративні правопорушення в редакції закону 1701:  «Неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” інформації про вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи – тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».  /5100 – 8500 грн. станом на сьогоднішній день/

Можна зробити висновок, за подання неправдивої інформації у Законі нічого не сказано і  як бачимо відповідальність з першого погляду є не дуже суровою.

ПРОТЕ: 10.10.2013 року був прийнятий “антирейдерський” Закон №642-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Вказаним законом Кримінальний кодекс було доповнено статтею 2051 відповідно до якої встановлено відповідальність за “умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості державному реєстратору”, максимальний термін якої – два роки позбавлення волі. Відповідно, подання реєстраційної картки з неправдивими відомостями про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи також цілком підходить під наведений склад злочину.