ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВИТРАТ ПЕРВИННИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Вкотре наголошуємо на важливості з 01.01.2015 року в оформленні документами та правильного відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій.

На початку грудня було оприлюднено два цікавих листа фіскальної служби в яких можна прослідкувати чітку позицію податківців при перевірках документального оформлення господарських операцій:

Зокрема в листі Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 04.12.2015 року № 26481/10/28-10-06-11:  http://officevp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/65312.html

Сказано, що формування податкових витрат відбувається на підставі лише належним чином оформлених документів і податківці повідомляють: відображення в складі податкових витрат собівартості реалізованих/списаних запасів або витрат на придбання робіт, послуг НЕ МОЖУТЬ бути сформовані на підставі первинних документів, які оформлені неналежним чином, або взагалі загублені.

Пояснюється це тим, що в разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, регламентуються нормами статті 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями. Згідно з абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

В іншому своєму листі від 03.12.2015 року № 25881/6/99-99-22-04-02-15http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/65359.html викладена позиція Державної фіскальної служби України стосовно документів, які мають право вимагати контролюючі органи ДФС під час проведення планової перевірки.

В листі зазначається, що згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 20.1.44 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).

Дотримання технологічних процесів, під час яких здійснюється перетворення сировини у готову продукцію, що визначає кінцевий результат виробничо-фінансової діяльності підприємства – прибуток, встановлюються технічною документацією, документами щодо технологічних процесів та режимів, іншими документами.

У висновку даного листа позиція фіскальної служби є наступною: контролюючий орган має право вимагати під час перевірки від платника податків усі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки.