ІНДЕКСАЦІЯ ГРОШОВИХ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН

В сьогоднішньому випуску хочемо приділити увагу такому питанню як індексація грошових доходів громадян, необхідності її проведення і наслідки в разі якщо вона не застосовується. Ця тема обговорюється вже досить давно, однак є багато питань в її застосуванні на підприємствах всіх форм власності.

Перш за все варто зазначити, що необхідність проведення індексації передбачена ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України “Про оплату праці”, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року (із змінами № 526 від 13.06.2012).

Відповідно до статті 33 Закону України “Про оплату праці” в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Статтею 95 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Оскільки індексація заробітної плати передбачена Кодексом законів про працю України, вона є мінімальною державною гарантією.

Яка частина заробітної плати підлягає індексації?

Заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. З 1 січня 2016 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні становить 1378 грн. Таким чином індексувати зарплату потрібно в наступних межах:

– якщо нарахована зарплата співробітника менше або дорівнює 1378 грн., то вона індексується повністю;

– якщо нарахована зарплата співробітника більше 1378 грн., то індексується тільки її частина, яка не перевищує суму прожиткового мінімуму для працездатних осіб або 1378 грн.

Змінами внесеними згідно п.21 Закону України №911-VIII від 24.12.2015 року, з 1 січня 2016 року встановлений новий поріг індексації на рівні 103% (до 01.01.2016 р. – 101%) – тобто право на проведення індексації настає, коли індекс споживчих цін (ІСЦ) перевищить поріг індексації, встановлений з січня 2016 року у розмірі 103%.

При буквальному розумінні цієї норми можна зробити висновок, що цей поріг повинен застосовуватись вже в січні 2016 року. Але в середині січня Мінсоцполітики розрахувало коефіцієнти індексації, які повинні розраховуватись для індексації доходів за січень 2016 року застосувавши старий поріг індексації 101%. Тому за січень 2016 року розрахунок проводиться використовуючи коефіцієнт у розмірі 101%. А поріг індексації у розмірі 103% буде застосовуватись починаючи з індексу споживчих цін за січень 2016 року, і індексація по розрахованому за його участі коефіцієнту буде проводитись в березні 2016 року.

Також варто звернути увагу на зміни, внесені в порядок нарахування індексації Постановою КМУ №1013 від 09.12.2015 року. У відповідності до цих змін визначення «базовий місяць» змінено на «місяць, у якому відбулося підвищення». Тобто, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплат), то у відповідності з новими правилами місяцем підвищення є місяць, у якому відбулося підвищення ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування.

Відповідно до пп. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, суми виплат, пов’язаних із індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, а отже суми індексації заробітної плати працівника є заробітною платою працівників. Відповідно відповідальність за порушення порядку проведення індексації аналогічна тій, яка передбачається при порушеннях нарахування основної заробітної плати та інших видів доходів працівника:

–  фінансова (штраф у трикратному розмірі мін. з/п, встановленої на момент виявлення порушення (4’134 грн. з 01.01.2016 р., 4’350 грн. – з 01.05.2016 та 4’650 грн. – з 01.12.2016 р.)

–  адміністративна (накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1’700 грн.) за первинне порушення або від 100 до 300 НМДГ (від 1’700 до 5’100 грн.) – за повторне).

–  кримінальна(накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 500 до 1000 НМДГ (від 8’500 до 17’000 грн.) або виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певними видами діяльності.

За останні декілька років, не дивлячись на наявність прямо встановлених законодавством вимог щодо необхідності нарахування/виплати індексації заробітної плати, з практики проведення аудиторських перевірок ми не спостерігали застосування штрафних санкцій до Підприємств та їх керівників за недотримання таких вимог, про що також свідчить дуже мала кількість справ по даному питанню в єдиному реєстрі судових рішень.

Однак, протягом  останнього року спостерігається посилення контролю з боку держави у сфері оплати праці. Одним з показників такого посилення  є створення окремого органу, на який покладається обов’язок проведення перевірок у сфері дотримання трудового законодавства – Державної служби з питань праці (Держпраці). Також, крім раніше передбаченої адміністративної та кримінальної відповідальності, з 01.01.2015 р. ст. 265 КЗпП встановлена фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Крім того, Конституційний суд у своєму Рішенні від 15.10.13 у справі № 9-рп / 2 013 надав офіційне тлумачення норм ст. 233 КЗпП виходячи з якого можна зробити висновок, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати як складових належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Підвищення рівня відповідальності та створення окремого державного органу, що має право здійснювати перевірки з питань дотримання трудового законодавства та застосовувати штрафні санкції до Підприємств за їх недотримання, може в свою чергу вплинути на збільшення випадків звернення працівників Підприємств до судових органів з позовними заявами про необхідність виплати індексації. Тому Підприємствам потрібно бути готовими до такого розвитку подій і до того, що судові рішення можуть бути винесені на користь працівників.

Також не виключаємо, що питання необхідності виплати індексації можуть бути ініційовані працівниками державної фіскальної служби, які хоч і не мають повноважень перевіряти правильність нарахування зарплати, у тому числі індексації, однак контролюють правильність нарахування та сплату податків, зокрема ПДФО, військовий збір та ЄСВ, суми яких також сплачуються з сум індексації. А оскільки невиплата індексації (виплата її не в повному розмірі) призводить до недоплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ до бюджету, податкові органи можуть повідомити відповідний територіальний орган Держпраці про встановлення в ході перевірки факту невиплати (виплати не в повному обсязі) індексації заробітної плати. І органи Держпраці вже в свою чергу можуть ініціювати питання нарахування та виплати індексації та застосування фінансових санкцій.