ДОТРИМАННЯ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

В сьогоднішньому випуску ми хочемо звернути увагу на питання дотримання норм трудового законодавства. В нашому випуску від 09 лютого 2016 року ми висвітлювали питання по нарахуванню індексації заробітних плат, можливого застосування фінансових санкцій за її відсутність та інші питання.

Також ми хочемо наголосити , що з 10 лютого 2016 року вступили в силу зміни, що вносились в Постанову Кабінету Міністрів України  від 17 липня 2013 року № 509, які затверджено Постановою КМУ від 03.02.2016 року № 55 (дата набрання чинності з 10.02.2016 року): 

 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248816856

Таким чином, Порядок № 509 тепер визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців фінансових санкцій за порушення не тільки законодавства про зайнятість населення, але також законодавства про працю (ч.2 ст.265 КЗпП).

Нагадаємо, що стаття 265 Кодексу законів про працю України передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 1’378 гривень до 41’340 гривень за використання неоформленої праці, несвоєчасну виплату заробітної плати, виплату її з порушенням мінімальних гарантій, а також за недотримання гарантій, встановлених для мобілізованих працівників.

Відтепер штрафи можуть бути накладені на підставі:

– рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

– акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються:

– в судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, переданих їм територіальними органами Держпраці;

–  в судовому порядку територіальними органами Держпраці;

–  органами державної виконавчої служби.

Орган, який здійснює стягнення, визначається в залежності від виду штрафу. Раніше стягненням займалися тільки територіальні органи Держпраці і Держслужби зайнятості. Зараз ця процедура відбувається наступним чином:

– у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);

– у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 вищеназваного Закону);

Також не виключаємо, що питання необхідності виплати індексації заробітних плат можуть бути ініційовані працівниками державної фіскальної служби, які хоч і не мають повноважень перевіряти правильність нарахування зарплати, у тому числі індексації, однак контролюють правильність нарахування та сплату податків, зокрема ПДФО, військовий збір та ЄСВ, суми яких також сплачуються з сум індексації. А оскільки невиплата індексації (виплата її не в повному розмірі) призводить до недоплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ до бюджету, податкові органи можуть повідомити відповідний територіальний орган Держпраці про встановлення в ході перевірки факту невиплати (виплати не в повному обсязі) індексації заробітної плати. І органи Держпраці вже в свою чергу можуть ініціювати питання нарахування та виплати індексації та застосування фінансових санкцій.