Лист НБУ від 01.03.2016 р. № 25-008/18557 «Роз’яснення з питань здійснення фінансового моніторингу»

На початку березня 2016 року НБУ оприлюднив чергове роз’яснення, що направлене на регулювання та застосування Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 р. № 417.

Позиція НБУ викладена в листі від 01.03.2016 р. № 25-008/18557 «Роз’яснення з питань здійснення фінансового моніторингу»:  http://document.ua/rozjasnennja-z-pitan-zdiisnennja-finansovogo-monitoringu-doc260377.html

Лист вступив в дію з тієї ж дати і на наш погляд є досить суттєвим, тому хочемо звернути увагу на нього як підприємств так і фізичних осіб з метою оцінки подальших ризиків роботи при проведенні різного роду фінансових операцій з банківськими установами. 

Зокрема в даному листі НБУ відповів на наступні питання:

1. Щодо обов’язкового фінансового моніторингу фінансових операцій за ознакою, передбаченою пунктом 4 частини першої статті 15 Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

2. Щодо управління ризиками, ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів.

3. Щодо виявлення, реєстрації та повідомлення про фінансові операції.

Банкам рекомендовано наступне:  з метою попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику до або під час встановлення ділових відносин, укладання договорів, відкриття рахунку, проведення разових фінансових операцій на значну суму використовувати право, передбачене у частині першій статті 10 Закону, частині шостій статті 64 Закону про банки, щодо відмови від встановлення ділових відносин або проведення фінансових операцій.

Також в листі вказано, що пунктом 2 частини п’ятої статті 6 Закону встановлений перелік додаткових заходів, які банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати до клієнтів високого ризику, зокрема, до чи під час встановлення ділових відносин вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів публічного діяча, близьких або пов’язаних з ним осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо.

Отже у випадках, якщо кінцевим бенефіціарним власником клієнта банку – юридичної особи є публічний діяч, близька або пов’язана з ним особа, на думку Національного банку України, банк має з’ясувати джерела походження коштів та активів, прав на такі активи цієї фізичної особи – кінцевого бенефіціарного власника.

На офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу в розділі “Організація фінансового моніторингу” розміщені Методичні рекомендації щодо виявлення публічних діячів та забезпечення проведення фінансового моніторингу їх фінансових операцій (далі – рекомендації), які розроблені для використання суб’єктами первинного фінансового моніторингу за підтримки Міжнародного валютного фонду. Пункт 1.4 розділу I цих рекомендацій містить підходи щодо визначення пов’язаних з публічними діячами осіб, а також розкриває зміст термінів “ділові” та “особисті” зв’язки.

Отже у випадках, якщо кінцевим бенефіціарним власником клієнта банку – юридичної особи є публічний діяч, близька або пов’язана з ним особа, на думку Національного банку України, банк має з’ясувати джерела походження коштів та активів, прав на такі активи цієї фізичної особи – кінцевого бенефіціарного власника.

Крім того, у разі, якщо керівником юридичної особи або особою, яка діє від імені клієнта банку – юридичної особи є близька або пов’язана з публічним діячем особа, така юридична особа, на думку Національного банку України, вважатиметься пов’язаною особою з цим публічним діячем. Тому банк згідно з вимогами Закону повинен з’ясувати джерела походження коштів та активів, прав на такі активи такого клієнта – юридичної особи.

Сподіваємось що дії працівників банків по аналізу інформації не будуть перешкодою у здійсненні фінансових операцій компаній, що займаються господарськими операціями і не призведе до негативу у веденні бізнесу.