ЩОДО ВАЖЛИВОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПОСЛУГ З НАДАННЯ РЕКЛАМИ ТА МАРКЕТИНГОВИХ ПОСЛУГ

Бізнес має свої традиції та «звичаї». Одна з цих традицій останніх 10 років – укладання «маркетингових» договорів з метою збільшення витрат та оптимізації сплати податків.

Фіскальні органи періодично позбавляють компанії права на податковий кредит і витрат по оплачених рекламних/маркетингових послугах, мотивуючи рішення відсутністю реального характеру операції чи «фіктивністю» договору та з легкістю донарахує податкові зобов’язання і штрафи. Існує думка що це загрожує лише компаніям з мільйонними бюджетами. Але з власної практики можемо повідомити що податкова штрафує навіть 10 тисяч гривень витрат на рекламу, які є реальними витратами компаній. На прикладах із судової практики ми радимо, як слід документально оформити такі операції.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 27.03.2013 року у справі №2а/1770/1488/12 (№К/9991/77789/12) «…умовою відображення у податковій звітності витрат платника на проведення рекламних та інших передпродажних заходів є фактичне понесення таких витрат у межах реальної господарської діяльності та їх підтвердженість необхідними документами первинного обліку…».

В більш свіжому судовому рішенні ВАСу в Ухвалі від 31.05.2016 року у справі № К/800/28656/14 суд зазначає наступне: «… Для цілей оподаткування витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів належать до витрат на збут (підпункту “г” підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

З огляду на положення пунктів 138.2, 138.5 цієї ж статті Кодексу ці витрати визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу, та належать до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит є належне документальне оформлення господарської операції та реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника….»

Під час вирішення даної справи суд зазначив, що:

• з метою збільшення обсягів продажів продукції позивачем було укладено з контрагентом договір про надання маркетингових послуг;

• виконання послуг підтверджується наявними у справі актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): проводились маркетингові дослідження продукції та консультації працівників Товариства. Товариством подано податкові накладні, а також звіти проведених маркетингових досліджень. З документів вбачається факт надання послуг за напрямами, визначеними в договорах. Зазначені послуги відповідають господарській діяльності платника податків;

• законодавством не встановлено ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично здійснено та спрямовано на отримання позитивного економічного ефекту;

• за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються в процесі її здійснення;

• здійснені позивачем витрати на оплату рекламних та маркетингових послуг мають безпосередній зв’язок з господарською діяльністю позивача.

Перш за все звернемо увагу на поняття (термін) «Маркетингові послуги», які чітко визначені у Податковому Кодексі України. Згідно підпункту 14.1.108 пункту 14.1. статті 14 ПКУ:   Маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Щодо документального оформлення послуг з надання реклами та маркетингових послуг:

Найперший важливий документ – це договір про надання рекламних/маркетингових послуг. Договір має бути максимально прозорим і детальним, а якщо він рамковий, то під кожну активність слід оформити додаток/додаткову угоду, де слід чітко описати всі умови надання послуг: період, місце, суть (рекламні ролики (тривалість, кількість виходів на годину/день і т.д.), Інтернет-банери (місця розміщення, зображення, кількість) тощо), вартість, інші істотні умови надання послуг. Необхідний ступінь деталізації умов надання послуг добре викладено в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 року у справі №826/14987/13-а.

Другий важливий документ, що є необхідним для оформлення з метою засвідчення факту здійснення господарської операції – це Акт наданих послуг.  Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження. Крім того, в актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також посилання на додаткові документи, які є додатками до акту та підтверджують їх реальність та пов’язаність із господарською діяльністю.

Третій важливий документ – Звіт. Під Звітом ми розуміємо не будь-який документ з назвою «Звіт», а саме звітні матеріали, що можуть підтвердити, що компанія дійсно отримала певні послуги. Наприклад, в Ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року по справі №820/9950/13-а на підставі аналізу наданих позивачем документів, на підтвердження реальності надання послуг, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), фото звіти про розміщення рекламних матеріалів, витяги з журналів, газет, звіти про розміщення рекламних матеріалів на веб-сайті, ефірні довідки про розміщення рекламного аудіоролика, медіа-план про розміщення рекламного ролика в рекламному блоці радіостанції, суд дійшов висновку, що «Викладені обставини доводять належне документальне підтвердження позивачем факту реальності наданих у перевіряємий період рекламних послуг»

Додатковим доказом можуть бути Наказ по підприємству з обґрунтуванням необхідності проведення маркетингових досліджень (наприклад, у зв’язку з виходом на ринок нової продукції), в якому можна зазначити період їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо.

На жаль, поки що в українській правовій системі панує бюрократія і чим більше буде доказової бази про той чи інший маркетинговий чи рекламний захід, тим більше шансів оспорити і довести незаконність донарахування сум фіскальними органами та уникнути сплати донарахованих податкових зобов’язань та штрафів.