ОБЛІК ТА СПИСАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

В своєму листі від 25.08.2016 року №  18464/6/99-99-15-02-02-15 ДФСУкраїни розглянула питання щодо обліку дебіторської заборгованості: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69638.html

В своєму листі податківці акцентують увагу на наступному:

Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості встановлено п. 159.1 ст. 159 Кодексу, у редакції, чинній до 01.01.2015.

Відповідно до абзацу г) п.п. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Кодексу до складу інших витрат включаються витрати на створення резерву сумнівної заборгованості, що визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, в умовах дії Кодексу в редакції, чинній до 01.01.2015, якщо платник податку застосував механізм врегулювання сумнівної заборгованості, то витрати на створення резерву сумнівної заборгованості, що відповідає вимогам п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, при визначені об’єкту оподаткування податком на прибуток участі не приймали.

Відповідно до п. 17 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015 з  метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до п. 159.1 ст. 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

–          на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

–          на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому, якщо списана заборгованість не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то у разі списання такої заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, витрати на таке списання збільшують фінансовий результат до оподаткування.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Відповідно до п.п. а) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку п.п. а) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.

Враховуючи зазначене вище, у разі списання платником податку дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, за рахунок створеного у період до 01.01.2015 резерву сумнівних боргів, таке списання не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у періоді такого списання.

При цьому, якщо списана заборгованість не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то у разі списання такої заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, витрати на таке списання збільшують фінансовий результат до оподаткування.