ОГЛЯД ОСНОВНИХ НОВАЦІЙ УРЯДУ ЩОДО ЗМІН У ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ НА 2017 РІК

Вітаємо Вас в Новому році.

27, 30 та 31 грудня 2016 року було оприлюднено ряд Законів, в тому числі: Закон України «Про Державний бюджет на 2017 рік» № 1801-VIII від 21 грудня 2016 року, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VIII від 20.12.2016 року та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року.

Ми не ставили собі за мету проаналізувати абсолютно всі нюанси щодо внесених багаточисленних змін в ПКУ, тому наводимо в сьогоднішньому випуску тільки основні з них які є важливими для більшості компаній та для розуміння адаптації бізнесу до нових умов.

Щодо змін що стосуються в порядку оплати праці з 1 січня 2017 року:

У ст.ст. 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р.            № 1801-VIII на 2017 рік передбачено такі соціальні стандарти:

1. Мінімальна зарплата:

• у місячному розмірі: із 1 січня – 3200 грн.;
• у погодинному розмірі: із 1 січня – 19,34 грн.

2. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року – 1544 грн., із 1 травня – 1624 грн., із 1 грудня – 1700 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6-ти років: із 1 січня 2017 року – 1355 грн, із 1 травня – 1426 грн, із 1 грудня – 1492 грн;
• дітей віком від 6-ти до 18-ти років: із 1 січня 2017 року – 1689 грн, із 1 травня – 1777 грн, із 1 грудня – 1860 грн;
• працездатних осіб: із 1 січня 2017 року – 1600 грн, із 1 травня – 1684 грн, із 1 грудня – 1762 грн;
• осіб, які втратили працездатність: із 1 січня 2017 року – 1247 грн, із 1 травня – 1312 грн, із 1 грудня – 1373 грн.

3.  Якщо трудовий договір заключено на неповний робочий день, то доплачувати зарплату до 3200 грн. не обов’язково, однак на мінімальну суму ЄСВ це не впливає (сплата ЄСВ мінімум 704 грн.);

4.  У відповідності із Законом України «Про внесення змін деяких законодавчих актів України»         № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні може бути застосований штраф у розмірі 9’600 грн. А якщо тема перевірки «виплата зарплат в «конвертах», або використання неоформлених працівників то сума штрафу може становити у стократному розмірі мінімальної з/п (в 2017 році це 320’000 грн.);

5. Різні штрафи та платежі «відв’язані» від мінімальної заробітної плати та прив’язані до прожиткового мінімуму (1600 грн.).

 Щодо змін по ПДФО, ЄСВ та військового збору у 2017 році:

1.  Розміри ставок ПДФО, ЄСВ та військового збору залишаються без змін;

2.  Максимальна величина нарахування ЄСВ становить 80’000 грн. (25 мінімальних заробітних плат)  – у 2016 році цей розмір становив 34’450 грн.;

3.  «Натуральний» коефіцієнт для нарахування та сплати ПДФО становитиме 1,21951

4.  Із 01.0.2017 р. викладена в новій редакції норма пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ (пп. 4 п. 78 р. І Закону    № 1797-VIII) стосовно визначення розміру добових. Таким чином, до оподатковуваного доходу не включаються добові витрати:

• для відрядження на території України не більш як 320 грн. на день (0,1 розміру мінімальної зарплати);
• для відрядження за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

5.  Пенсіонери та інваліди, зареєстровані як ФОП, звільнені від сплати ЄСВ, однак всі інші підприємці зобов`язані будуть щомісяця сплачувати 704 грн. ЄСВ «за себе», незалежно від факту отримання доходу;

Щодо змін що стосуються ПДВ та бюджетного відшкодування ПДВ:

1. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797 доповнено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної з п. 201.1 ПКУ.

Так, з 1 січня 2017 року платники ПДВ обов’язково зазначають у податковій накладній «код товару згідно з УКТЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду».

Стосовно цього з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року вводиться перехідний період, у якому не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120¹.3 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД і/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

2. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797, а саме п. 92, внесено зміни до ст. 200 ПКУ, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

Зокрема, із 1 січня 2017 року формуватиметься лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Здійснюватиметься це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України. Одночасно, пунктом 135 даного Закону передбачено такі перехідні моменти:

• до 10 січня 2017 року ДФС зобов’язана на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають і які не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01 2017 р., сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в хронологічному порядку їх надходження (п. 52 р. ХХ ПКУ);
• бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку (п. 55 р. ХХ ПКУ);
• до 1 лютого 2017 року ДФС формує в хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету (п. 56 р. ХХ ПКУ);
• відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ у межах сум, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України (п. 56 р. ХХ ПКУ).

Як і раніше, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування підлягає щоденному, крім вихідних, святкових і неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (зміни до пп. 200.7.3 ПКУ).

Окрім того, оновлений п. 200.10 ПКУ передбачає:

1) проведення камеральної перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

2) узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, – за результатами документальної перевірки.

3.  Із 1 січня 2017 року втрачає чинність ст. 209 ПКУ, яка регламентує спецрежим обкладення ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства – пп. 4 п. 2 р. XIX ПКУ. Тобто скасовується ПДВшний спецрежим. Тож Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 р. № 1791-VIII урегульовано відповідний перехідний період. Зокрема, Законом № 1791 передбачено закриття додаткових електронних ПДВ-рахунків сільгосппідприємств-спецрежимників із дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період, – за четвертий квартал 2016 року.

При цьому сільгосппідприємства, які до 01.01.2017 р. застосовували ПДВшний спецрежим, повинні зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначені п. 209.7ПКУ, не пізніше 15 січня 2017 року.

Щодо змін що стосуються нарахування та сплати податку на прибуток:

 1. Можливість застосування «прискореної» податкової амортизації для основних засобів 4 групи.

Платники податку на прибуток матимуть можливість під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів 4 групи використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 р. і в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються такі вимоги:

• основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
• основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
• основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Відповідні зміни внесені до п. 43 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 2 ст. 135 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII).

Якщо ці вимоги не будуть дотримані до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації 2 роки, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку в податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний буде:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цієї норми протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цій нормі;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів згідно з п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування цієї пільгової норми п. 138.3 ПКУ не застосовується в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів. У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згідно з розподільчим балансом або передавальним актом.

2.  Порядок подання фінансової звітності платниками податку на прибуток.

Відповідні зміни внесені до ст. 46 ПКУ (ст. 18 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797).

У відповідності із п.46.2 ПКУ фінзвітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною. А це означає, що за відсутності фінансової звітності податкову декларацію може бути не прийнято і тому платники податку на прибуток зобов’язані будуть подавати разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.

Своєю чергою, платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 ПКУ, складають і подають із відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік і за перше півріччя поточного звітного року.

Неприбуткові підприємства, установи й організації, визначені п. 133.4 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.

 3.  Порядок зарахування дивідендного авансового внеску в рахунок сплати податку на прибуток.

Варто зазначити, що абз. 4 пп. 57.1¹.2 ПКУ дозволяє суму попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків із податку на прибуток під час виплати дивідендів зарахувати в зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Водночас, в Законі № 1797 чітко прописано порядок такого зарахування у випадку, коли сума дивідендного авансового внеску більша за суму задекларованого податку на прибуток.

Тому, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума цього перевищення переноситься в зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення. А під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

 4.  Можливість застосування нульової ставки податку на прибуток.

Відповідні зміни внесені в п. 44 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 2 ст. 135 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797. Зокрема, нововведеннями встановлено, що на період до 31.12.2021 р. нульову ставку податку на прибуток для тих платників, у яких річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн. гривень і розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають із платником податку в трудових відносинах, є не меншим як 2 мінімальні зарплати, розмір котрої встановлено законом, та які відповідають одному з таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом 3-х послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення минуло менш ніж 3 роки) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) сягав до 3 млн. грн. і середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Водночас якщо платники податку, котрі застосовують таку нульову ставку, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, із яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним вище, то ці платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, установленою п. 136.1 ПКУ.

Однак дія цієї норми не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в пп. 14.1.46 ПКУ;

2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у т.ч. органогенного утворення;

2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 – гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);

2.6) діяльність з обміну валют;

2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8) операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕД ДК 009: 2010);

2.9) поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕД ДК 009: 2010);

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

2.12) охоронну діяльність;

2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

2.15) оптову торгівлю та посередництво в оптовій торгівлі;

2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕД ДК 009:2010);

2.18) діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕД ДК 009: 2010).

Щодо змін, що стосуються адміністрування податків:

 1. Застосування індивідуальних податкових консультацій.

1 квітня 2017 року набере чинності п. 22 р. І Закону України від 21.12.2016 р. № 1797, яким буде унесено зміни до ст.ст. 52, 53 Податкового кодексу України, що регулюють правовий статут на наслідки застосування податкових консультацій.

По-перше, скорочено строк, відведений фіскальній службі для надання індивідуальної податкової консультації, – із 30 до 25 днів.

По-друге, в Законі вилучено посилання про електронну форму податкових консультацій.

По-третє, визначено реквізити звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, а також установлено, що на звернення платника податків, яке не відповідає вимогам ПКУ, податкова консультація не надається.

Окрім того, змінами передбачено, що індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних єдиної бази й офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним.

Водночас п. 39 Закону № 1797 установлено: індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента й/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, учинені до 31 грудня 2017 року (включно).

Із 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягатиме застосуванню.

 2. Застосування платниками податків Електронного кабінету платника.

З внесених змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797 можна зазначити позив в тому, що Електронний кабінет забезпечить доступ для платників податків до великої кількості інформації щодо:

• проведення звірки розрахунків платників податків із державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;
• управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до положень ПКУ;
• автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності й рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;
• заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;
• реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків у Єдиному реєстрі податкових накладних й акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
• перегляду в режимі реального часу інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних призупинена;
• доступу платників податків у режимі онлайн та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, з метою формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати й часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови в їх реєстрації;
• інформування платників податків про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, ходу та результатів його перевірок, передбачених ПКУ, у т.ч. отримання наказу про проведення документальної (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної) і фактичної перевірки, отримання акта чи довідки, яким оформлені результати перевірки;
• забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у т.ч. подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення чи інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у т.ч. рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;
• подання звернень й інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття й експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень й інших документів щодо винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбачених Митним кодексом України;
• подання звернень й інших документів із метою реєстрації об’єкта інтелектуальної власності в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності й подальшого листування з правовласником щодо призупинення такого митного оформлення;
• подання заяв й інших документів із метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);
• реєстрації контролюючим органом РРО, КОРО та РК;
• отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків і має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу й електронного цифрового підпису.

 Електронний кабінет повинен запрацювати з першого числа місяця, наступного за місяцем упровадження в роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 01.01.2018 р. Водночас із дня набрання чинності Закону № 1797 Уряд зобов’язаний у 6-місячний строк забезпечити розробку, створення та впровадження програмного забезпечення Електронного кабінету.