ДОТРИМАННЯ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 2017

В сьогоднішньому випуску ми хочемо звернути увагу на питання дотримання норм трудового законодавства. В минулому році ми неодноразово висвітлювали питання щодо різних питань по нарахуванню індексації заробітних плат, можливого застосування фінансових санкцій за її відсутність та інші питання дотримання трудового законодавства.

Також звертаємо Вашу увагу на встановлення нових штрафів за порушення трудового законодавства та ініціатив Кабінету Міністрів України, а саме оприлюднення  проекту постанови про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” що стосуються порядку проведення контролю за дотриманням законодавства про працю:

http://dsp.gov.ua/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA-52/

До існуючих штрафів, встановлених ст. 265 КЗпП, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1774-19/page було додано ще два, а саме:

–          штраф у розмірі 3-х мінімальних зарплат у всіх випадках недопущення інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками та виплатами зарплат в «конверті».  При перевірках, що можуть бути здійснені в 2017 році штраф становитиме 9’600 грн.

–          штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат при недопущенні державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ (виплата зарплати в «конверті»). При перевірках, що можуть бути здійснені в 2017 році штраф становитиме 320’000 грн.

Крім того, у зв’язку із збільшенням рівня мінімальної заробітної плати, застосування значного розміру фінансових санкцій, встановлених ст. 265 КЗпП може бути і по решта порушень норм трудового законодавства. 

Також варто звернути увагу, що з 2017 року перевірки за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення будуть проводити не тільки фахівці Держпраці, але й органи місцевого самоврядування та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднання територіальних громад. Крім того, факти використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю будуть виявляти органи ПФУ. До їх прав буде додано (у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб) вимагати від платників ЄСВ інформацію щодо цих відомостей та усунення порушень.

Не варто забувати і про те, що право перевіряти правильність нарахування та виплати зарплати та решта виплат працівникам залишаються і у фахівців ДФС.

Наводимо весь перелік статті 265 КЗпП щодо відповідальності за порушення законодавства про працю чинної станом на сьогоднішній день:

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

– вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються:

– в судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, переданих їм територіальними органами Держпраці;

–  в судовому порядку територіальними органами Держпраці;

–  органами державної виконавчої служби.

Орган, який здійснює стягнення, визначається в залежності від виду штрафу. Раніше стягненням займалися тільки територіальні органи Держпраці і Держслужби зайнятості. Зараз ця процедура відбувається наступним чином:

– у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);

– у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 вищеназваного Закону);

Щодо проекту Постанови КМУ у якому йдеться про порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю, то також рекомендуємо звернути на нього увагу, тому що там закладені не дуже приємні речі щодо повноважень інспекторів з праці та про проведення перевірок та «інформування» про потенційні порушення працюючим бізнесом.

Зокрема, передбачено, що Пенсійний фонд надаватиме Держпраці та ДФСУ інформацію, яка включатиме наступні дані:

• про застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного страхувальника більше року;
• про страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більша ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшена порівняно з попереднім звітним місяцем;
• про страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20% і більше кількість застрахованих осіб з ознакою “неповний робочий час”;
• про страхувальників, які нараховують зарплату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у 2017 році це 3200 грн – ред.);
• про страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин із працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;
• про страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці та яким нарахування зарплати не здійснювалось;
• про страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб і загальної суми нарахованої зарплати не змінювалися;
• про страхувальників, у яких у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників порівняно з попереднім звітним місяцем.

Інспекційні відвідування контролерів можуть проводитися на підставі:

• Звернення співробітника, щодо якого були допущені порушення законодавства про працю;
• Звернення фізичної особи, трудові відносини з яким були належним чином оформлені;
• За рішенням керівника органу контролю;
• За рішенням суду, “повідомленнями” правоохоронних органів (рапорт, лист);
• Звернення інших органів (податкової, Пенсійного фонду, Держстату).

Дивним є те, що єдиним документом, який зобов’язаний пред’явити інспектор – це посвідчення. Тобто, судячи з проекту даної Постанови та Додатків до неї, направлення, або накази про проведення інспектування / перевірки, інспектору вже не потрібно мати. Окрім того, контролер матиме право приходити без попередження у будь-який час доби.

Як на наш погляд цей проект має загрозливий характер для діючого бізнесу, тому що дає повід через застосування фінансових санкцій потенційно впливати на любі компанії, тому є великі сподівання що Постанова буде допрацьована в найближчий час, хоча також є ризик її прийняття в діючому варіанті .