Трансфертне ціноутворення

В сьогоднішньому випуску наших новин хочемо звернути Вашу увагу на лист ДФС України від 02.02.2017 р. № 2376/7/99-99-15-02-01-17 що стосується питань ТЦО за новими правилами, що були прийняті Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

Варто зазначити що ДФС України на диво досить швидко зреагувала на це важливе питання, що стосується здебільшого великих компаній та надала свої роз’яснення в своєму листі від 02.02.2017 р.: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/284636.html

Більш детальніше про основні питання, що висвітлені у вищевказаному листі ДФС України:

1.  Платники податків повинні подати звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік згідно з вимогами підпункту 39.4.2. Кодексу до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті  з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2017.

2. Нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року. Зокрема, підпунктом 39.2.1.7 Податкового кодексу України передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).

3. Фіскальна служба наголошує, що з 1 січня 2017 року передбачено поширення контролю на операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) та/або не є податковими резидентами країни, у якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) має затвердити Кабінет Міністрів України.

Оскільки головним критерієм для віднесення операцій до контрольованих є несплата контрагентом-нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у країні, де він зареєстрований, то за умови сплати зазначеного податку та за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» пп. 39.2.1.1 ПКУ, операції з ним не визнаються контрольованими.

Також додатково до зовнішньоекономічних операцій із продажу товарів із залученням комісіонерів-нерезидентів контроль поширено також на операції з придбання товарів та придбання або продажу послуг, які  здійснюються через комісіонерів-нерезидентів. Зазначимо, що застосування цієї норми не залежить від того, в якій державі (території) зареєстрований нерезидент, що є покупцем/продавцем товарів та/або послуг, або чи є цей нерезидент  пов’язаною особою із платником податків.

4.  В листі також вказано, що з 01.01.2017 року оновлено критерії для визначення «низькоподаткових» юрисдикцій, зокрема до них належать:

–  держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

–  держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою і фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політики.

Разом з цим Кодекс встановлює, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку Кабінету Міністрів України, визнаються контрольованими з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. Тобто оновлений перелік держав (територій), затверджений у 2017 році, буде застосовуватись з 01.01.2018.

5.  Щодо застосування штрафних санкцій по ТЦО, то в листі наголошується наступне:

По-перше, штрафні санкції відтепер прив’язані до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому у разі застосування після 01.01.2017 штрафних санкцій щодо податкової звітності за 2015 та 2016 роки буде використовуватись прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений відповідно станом на 1 січня 2015 року та 1 січня 2016 року.

По-друге, пунктом 120.3 Кодексу запроваджено нові штрафні санкції у разі  неподання податкової звітності.

З 01.01.2017 неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу, що дорівнює 5 розмірам прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день їх неподання. Слід зазначити, що Законом   № 1797 у цьому випадку не обмежено верхню межу суми штрафу (фінансової санкції).

По-третє, запроваджено окрему, більш „м’яку” відповідальність за порушення у випадку, коли платник самостійно до початку перевірки контролюючим органом виявив факт несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення  та несвоєчасне декларування операцій у раніше поданому звіті та подав звіт (уточнюючий звіт).

Статтю 120 Кодексу доповнено новим пунктом 120.4, яким передбачено застосування таких штрафів:

–          одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;

–          одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;

–          двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму.

Крім того, новою редакцією пункту 50.1 Кодексу передбачено, що у разі подання платником уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу, за умови подання уточнюючого розрахунку у строк не пізніше           1 травня року, наступного за звітним, штраф у розмірі трьох відсотків від суми заниження податкового зобов’язання не застосовується.

Технічні моменти щодо зіставності юридичних осіб, діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін, групування контрольованих операцій, застосування методів контрольованих операцій та опису вимог до змісту документації також зазначені в листі ДФС України від 02.02.2017 р. № 2376/7/99-99-15-02-01-17: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/284636.html