Роз’яснення ДФС щодо нарахування та сплати військового збору

Роз’яснення Державної фіскальної служби України по військовому збору від 10.09.2014 р.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.

Нагадаємо, об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями).

Роз’яснення податкових органів щодо військового збору при здійсненні орендних операцій

Одразу дві регіональні фіскальні служби (ДПІ у м. Полтава та Міндоходів у Львівській області) дали свої роз’яснення стосовно оподаткування військовим збором орендних операцій.

Податківці зазначили, що договори купівлі-продажу та оренди не включаються в перелік цивільно-правових договорів для цілей оподаткування військовим збором і тому виплати за цими договорами не оподатковуються військовим збором.

Зокрема, ДПІ у м. Полтава в індивідуальному роз’ясненні від 27.08.2014 р. № 11917/10/16-01-11-01-39 зазначає:

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), включається до фонду основної заробітної плати (пп. 2.1.8 п. 2.1 р. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5).

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 ЦКУ).

Отже, для цілей оподаткування військовим збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду / договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування. Договори купівлі-продажу та оренди не включаються в перелік цивільно-правових договорів для цілей оподаткування даним збором.

Дане питання під час «гарячої лінії» 29.08.2014 р. Головним управлінням Міндоходів у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” щодо сплати військового збору, єдиного соціального внеску, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців, громадян, інших.

Відповіді на актуальні питання оподаткування надавала начальник відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та самозайнятих осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Олена Вознюк.

І на запитання «Чи утримується військовий збір з доходів виплачених за договорами оренди?» була надана наступна відповідь:
Відповідно до статей 759 та 760 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживча річ (стаття 760 Цивільного кодексу України), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене, вважаємо, що договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг, тому не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи від надання майна в оренду.