Кінець епохи банківської таємниці

На проведеному в Берліні 28 і 29 жовтня 7-му Глобальному форумі з прозорості та обміну інформацією з податковою метою представники 51 країни підписали угоду, що передбачає щорічний автоматичний обмін даними про рахунки нерезидентів. Серед них і такі важливі фінансові центри, як Ліхтенштейн і Сінгапур, Бермуди та Кайманові острови, а також британські острови Гернсі й Джерсі. Інші країни повинні долучитися до угоди згодом, 34 з них – вже у 2018 році.

Вперше такий обмін відбудеться у вересні 2017 року за підсумками 2016 фіскального року.

«Банківська таємниця у своїй попередній формі вичерпала себе. Вона більше не вписується в епоху, коли громадяни, натиснувши кнопку в Інтернет, можуть переміщати свої гроші по всьому світу», – проголосив господар конференції, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле. На його думку із запровадженням нового механізму ухилятися від податків стане набагато важче.

Новий стандарт ОЕСР зобов’язує держави вимагати у місцевих банків інформацію про рахунки нерезидентів та автоматично переправляти її у податкові органи тих держав, в яких ці іноземці проживають, дотримуючись при цьому, звісно, законів про захист особистих даних. Передачі підлягає, насамперед, ім’я та податковий номер власника рахунку, а також інформація, що стосується одержуваного на вклади відсоткового прибутку, дивідендів, доходів від продажу активів і певних видів страховок. Надавати таку інформацію зобов’язані не лише банки, а й різні фінансові компанії, інвестиційні фонди і трасти, які займаються довірчим управлінням капіталу. Однак збиратимуть дані лише про нові рахунки – відкриті з 2016 року, а рахунки, відкриті раніше, не розглядатимуть.

Берлінську угоду про автоматичний обмін інформацією підписали всі країни ЄС, включно з Люксембургом, який всіляко прагне позбутися іміджу податкового оазису, а також, наприклад, такий європейський офшор, як Ліхтенштейн. Водночас деякі країни, що формально не приєдналися до угоди, готові виконувати її положення. Це, перш за все, США, що прийняли у 2010 році «Закон про оподаткування іноземних рахунків» (FATCA), концепція якого значною мірою лягла в основу нового стандарту ОЕСР, а також Китай і Швейцарія. Всього ж, за даними міністерства фінансів Німеччини, в автоматичному обміні податковою інформацією готові брати участь майже шість десятків країн. Це, зокрема, Ізраїль та Ісландія, Туреччина і Саудівська Аравія, Сінгапур і Японія, Аргентина, Бразилія та Колумбія, Південна Африка, Австралія і Нова Зеландія. А також практично всі володіння Британської корони, які спеціалізуються на фінансових послугах, включно з Гернсі, Джерсі, Меном, Бермудськими і Каймановими островами.

Ухилятися від сплати податків в майбутньому буде складніше не лише приватним особам. Транснаціональні концерни, які працюють по всьому світу та в повній мірі використовують надані законодавством можливості для оптимізації податків, змушені будуть в подальшому теж рахуватися з протидією. І деякі держави вже в наступному році в першу чергу планують покласти край низькому оподаткуванню надходжень від продажу ліцензій та патентів.