РІШЕННЯ ВАСУ ВІД 11.02.2015 Р. У СПРАВІ N К/9991/75304/12 ЩОДО НЕОБҐРУНТОВАНОГО ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ВИТРАТ ІЗ-ЗА НЕ ДОВЕДЕНОСТІ ДІЛОВОЇ МЕТИ

Суть справи:  Підставою для прийняття зазначених актів індивідуальної дій в оскаржуваних частинах став висновок податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди за операціями з приватним підприємством “І”. При цьому податкова інспекція виходила з того, що господарські операції з поставки позивачеві послуг з перевезення товару у рамках господарських правовідносин з названим контрагентом фактично не здійснювалися, подані платником первинні документи містять недостовірні відомості щодо фактичного виконавця розглядуваних послуг; дії Підприємства спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов’язань між господарюючими суб’єктами і формальне дотримання податкового законодавства.

Суть позову: Товариство звернулося до окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

 Рішення ВАСУ: В даній справі  рішення попередніх інстанцій приймалися на користь підприємства. Проте ВАСУ було скасовано  рішення попередніх інстанцій і в позові підприємству відмовлено.

 Підставами для винесення такого рішення є наступні висновки суду:

 –  що обов’язок підтвердити правомірність та обґрунтованість валових витрат та податкового кредиту покладається саме на платника податків-покупця, позаяк саме він виступає суб’єктом, що декларує витрати та податковий кредит при обчисленні кінцевих сум податку на прибуток та ПДВ, які підлягають перерахуванню до бюджету;

–  з матеріалів справи вбачається, що при обчисленні бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ Підприємством враховано витрати на оплату послуг з перевезення. На підтвердження своїх витрат у рамках здійснення фінансово-господарської діяльності з вказаним контрагентом позивачем під час податкової перевірки надано податкову накладну, акт виконаних транспортних послуг, товарно-транспортні накладні, платіжне доручення про оплату зазначених послуг у безготівковому порядку;

–  на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень ДПІ послалася на те, що у приватного підприємства “Інвестюгагротранс” відсутні транспортні засоби для виконання розглядуваних операцій; фактично перевезення здійснювалися з використанням транспортних засобів, належних фізичним особам – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (що не заперечувалося позивачем у ході розгляду справі); докази існування договірних правовідносин з приводу оренди транспортних засобів між цими особами та приватним підприємством “Інвестюгагротранс” у матеріалах справи відсутні, у зв’язку з цим посилання судів на наявність відповідних договорів є незрозумілими;

–  позивачем не наведено пояснень щодо наявності ділової мети у виборі перевізника, який не має власних ресурсів для здійснення вантажних перевезень, за наявності об’єктивної можливості укласти договори перевезення з фізичними особами – власниками транспортних засобів безпосередньо, тим самим скоротивши ланцюг постачання вказаних послуг та зменшивши витрати на їх оплату.