РІШЕННЯ ВАСУ ВІД 21.01.2015Р. У СПРАВІ №К/9991/71302/12 ЩОДО ДОКАЗУВАННЯ ДІЛОВОЇ МЕТИ

Суть справи:  Підставою для прийняття податкових рішень  став висновок податкового органу про безтоварний характер операцій з придбання позивачем товарів у рамках господарських правовідносин з ТОВ «Промислова група «Д»,  та відсутність ділової мети в операціях з експорту соняшникової олії за участю комісіонера з огляду на їх збитковий характер.

Рішення ВАСУ:В даній справі  рішення попередніх інстанцій приймалися на користь підприємства. Проте ВАСУ було скасовано  рішення попередніх інстанцій і в позові підприємству відмовлено.

 Підставами для винесення такого рішення є наступні висновки суду:

–  мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

–  відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) – це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

–  платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб’єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

–  Факторами, які свідчать про господарську мету підприємства, і які судам варто досліджувати є:

–       чи були зазначені операції (за умови досягнення поставлених завдань) спрямовані на одержання прибутку;

–       чи було досягнуто платником заплановану мету господарських операцій та у разі її недосягнення встановити, які фактори перешкодили цьому;

–       чи були у платника об’єктивні економічні підстави, не пов’язані з отриманням податкових переваг, для виконання цих операцій;

–       чи було визначено платником ринкові ризики, супутні цим операціям;

–        чи було фактично виділено платником кошти на виконання цих операцій;

–       чи були співрозмірні залучені платником кошти та ресурси для виконання цих операцій з отриманим доходом з точки зору господарської розумності, відповідності дій суб’єкта господарювання звичаям ділового обороту.

–  При визначенні податкових наслідків розглядуваних операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.