ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО ТИСКУ НА ОКРЕМИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Міністерство фінансів України своїм наказом від 02.06.2015 року № 524 затвердив порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції за № 751/27196 24 червня 2015 року.

Про що йдеться в даному порядку:

1. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків складається з чотирьох розділів.

До розділу I включено:

– платників податків, які належать до кластерних об’єднань платників податків, та їх контрагентів, які мають ризики несплати податків;

– платників податків, які мають ризики несплати податків та відбираються на регіональному рівні;

– платників податків та їх контрагентів, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

До розділу II включено банківські установи; страховиків; торговців цінними паперами; інші небанківські установи; постійні представництва та представництва нерезидентів.

До розділу III включено фізичних осіб — підприємців та самозайнятих осіб.

До розділу IV включено:

– великих платників податків — юридичних осіб, які мають чисельність найманих працівників понад 300 осіб;

– середніх платників податків — юридичних осіб, які мають чисельність найманих працівників від 100 до 300 осіб;

– малих платників податків — юридичних осіб, які мають чисельність найманих працівників менше 100 осіб.

2. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності зазначених вище платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.
3. Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарних роки, із середнім — не частіше ніж раз на два календарних роки, з високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Про сам порядок відбору до плану-графіку платників податків-юридичних осіб можна ознайомитись в ІІІ Розділі прийнятого документу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE27196.html

Однак, на що варто звернути увагу в даному нормативному акті – це на критерії відбору платників податків – юридичних осіб. Зокрема про це сказано наступне:

1. Високого ступеня ризику:

– рівень зростання податку на прибуток нижчий за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

– рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

– рівень сплати податку на додану вартість нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

– наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій досягає понад 5 відсотків загального обсягу постачання;

– наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;

– наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту за відсутності заяви платника податків щодо порушення платником податку на додану вартість (контрагентом) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

– здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів – засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 відсотків обсягів постачання;

– декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом одного податкового (звітного) періоду;

– наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів органів ДФС щодо взаємовідносин із платниками податків:

– які мають ознаки фіктивності;

– які є учасниками конвертаційних центрів;

– реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

– стосовно яких розпочато досудове розслідування;

– стосовно яких заведено оперативно-розшукову справу;

– стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності;

– які знаходяться у розшуку;

– які визнані банкрутами;

– обсяги операцій із пов’язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20 відсотків суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

– формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування (сільгоспвиробники) із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;

– виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

– декларування чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні або нижче собівартості реалізованої продукції.

2. Середнього ступеня ризику:

– формування платником податку на додану вартість податкового кредиту у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних;

– сума інших витрат перевищує 30 відсотків суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

– здійснення експортних операцій товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі операцій понад 5 відсотків обсягів постачання;

декларування залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;

– наявність відхилень між значеннями основних показників фінансової та податкової звітності понад 10 відсотків;

– сума адміністративних витрат перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність “безтоварних” послуг (консалтингові, супроводжувальні);

– подання покупцем заяви зі скаргою на порушення платником податку на додану вартість (постачальником товару) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та невключення ним сум податку на додану вартість до податкових зобов’язань;

– нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за N 111/26556 (далі – Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

– зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останніх 12 місяців, що передують звітному;

– порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

– сума витрат на збут перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність “безтоварних” послуг (маркетингові дослідження, дослідження ринків збуту, супроводження товару);

– наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

– здійснення відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за результатами камеральних перевірок упродовж проміжку часу, що настає за періодом, охопленим останньою документальною плановою перевіркою;

– наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 відсотків загального обсягу постачання;

– здійснення коригування платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за спецдекларацією з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість;

– роздроблення податкового кредиту або зобов’язань з податку на додану вартість за окрему звітну дату з одним контрагентом на декілька накладних із сумою податку на додану вартість менше 10 тис. грн за відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

декларування фінансових витрат у сумі понад 5 відсотків загальної суми витрат з одночасним декларуванням витрат, пов’язаних із придбанням цінних паперів;

– сума витрат з факторингу, задекларованих у додатку ІВ до декларації з податку на прибуток, перевищує дохід за факторингом, задекларований у додатку ІД до декларації з податку на прибуток;

– наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів.

3. Незначного ступеня ризику:

– проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;

– наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;

– зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останніх 12 місяців, що передують звітному.

Окремо наведені критерії відбору платників податків – учасників зовнішньоекономічної діяльності, та порядок відбору до плану-графіку платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати ПДФО та ЄСВ, тому варто на них також звернути увагу – там зазначені також цікаві критерії.