Зміни до ПКУ, які набирають чинності з 01.01.2014 р. стосовно податку на прибуток

• Термін використання нематеріальних активів

На сьогодні норми ПКУ встановлюють, що у разі, коли правовстановлюючими документами термін використання НМА не визначений, він визначається як 10 років безперервної експлуатації такого НМА.
Згідно нової редакції пп. 145.1.1 платникам надано право самостійно визначати термін корисного використання НМА, щодо яких документально не встановлений такий термін. Але строк амортизації таких НМА повинен становити не менше 2-х і не більше 10 років безперервної експлуатації.

• Перехідні положення щодо обліку цінних паперів

Згідно нової редакції пп. 2 п. 31 підр. 4 р. XX ПКУ витрати, понесені платником податку при придбанні цінних паперів, деривативів та корпоративних прав, випущених в іншій, ніж цінні папери, формі до 1 січня 2013 року, враховуються при їх подальшому відчуженні в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення витрат.

На сьогодні ПКУ встановлює таке правило тільки щодо цінних паперів та деривативів.

В даному контексті виникає питання, як діяти платникам в 2013 році, оскільки нова редакція почне діяти з 2014 року. Читаючи норми кодексу можемо зробити висновок, що у 2013 році можна враховувати у витратах тільки раніше придбані ЦП та деривативи, а корпоративні права – ні.

• Податок на репатріацію сплачують тільки платники податку на прибуток?

Згідно ст. 160 ПКУ резиденти, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов’язані утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок.

За всю історію дії цієї норми законодавства будь-який резидент, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток, сплачував податок на репатріацію при виплаті визначених доходів нерезиденту.

Зміни, що внесені в п. 14.1.213 ПКУ і почнуть діяти з 1 січня 2014 року вказують, на те, що «у разі якщо у розділі III цього Кодексу використовується термін “резидент” у відповідних відмінках, під цим терміном розуміються особи, визначені пунктом 133.1 статті 133 цього Кодексу».
В свою чергу в п. 133.1 визначені особи, які є платниками податку на прибуток.

Враховуючи ці нові норми можна зробити висновок, що платниками податку на репатріацію з 1 січня 2014 року будуть тільки платники податку на прибуток. В періодиці можна вже зустріти консультації саме с таким трактуванням змін.

Ми ж вважаємо, що внесені зміни можна трактувати і по іншому.

Так, п. 133.1 ПКУ визначає коло осіб, які є платниками податку на прибуток і наводить їх перелік, зокрема це суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Отже, враховуючи це можна зробити висновок, що під резидентами в розділі 3 ПКУ розуміються всі суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, незалежно від того чи є вони платниками податку на прибуток.

• Визначення безнадійної заборгованості

Відповідно до нової редакції пп. «б» пп. 14.1.11 ПКУ заборгованість юрособи, не погашена внаслідок недостатності майна та за умови, що дії кредитора, спрямовані на стягнення майна, не призвели до повного погашення заборгованості, також вважається безнадійною (раніше пп. «б» пп. 14.1.11 ПКУ відносив таку заборгованість до безнадійної тільки щодо фізосіб).