Оскарження дій податкових органів

Хочемо звернути Вашу увагу на такий важливий момент для кожного платника податків, як можливість оскарження дій податкового органу. Зокрема, оскарження дій, що пов’язані з написанням актів перевірок, які не тягнуть за собою прийняття податкових повідомлень – рішень.

Протягом останніх років в практиці податкових перевірок з’явилися акти перевірок, які самі по собі не несуть для платника, щодо якого вони складені, негативних фінансових наслідків. Такі акти перевірок, як правило, містять висновки про безтоварність і нікчемність (недійсність) фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами; про завищення (заниження) податкового зобов’язання (податкового кредиту) і т.д.

Кілька років назад платники намагалися оскаржувати акти перевірок, але в більшості випадків суди відмовляли у відкритті провадження, або закривали провадження на клопотання податкового органу. Правовою підставою для цього була і є позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в пункті 13 листа від 30.11.2009 № 1619/10/13-09. В цьому листі ВАСУ вказав на те, що Акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, які можуть бути предметом спору.

Насправді в 2009 році подібні Акти перевірок дійсно в основному не тягли за собою виникнення будь-яких прав і обов’язків. Проте, податкові органи, рухаючись вперед, почали застосовувати подібні акти перевірок, точніше висновки таких актів перевірок, при здійснення перевірочної роботи контрагентів. І вже на цьому етапі з’являлися податкові повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов’язань контрагенту платника, у якого Акт перевірки ніби-то вийшов «чистий» (без донарахувань).

У зв’язку з такими обставинами платникам необхідно було захищатися і в першу чергу захищати свої господарські правовідносини зі своїми контрагентами, які могли стати «жертвами» таких Актів перевірок.

Платники вже напрацювали механізм оскарження Актів перевірок, які не призвели до нарахування податкових зобов’язань об’єкту перевірки. А саме, предметом позову визначають вимогу визнати протиправними дії податкового органу під час перевірки та оформлення Акту.

У зв’язку з цим вже є досить об’ємна судова практика щодо визнання дій податкового органу протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

На наш погляд показовими в цьому питанні є:

Ухвала ВАСУ від 16.09.2013 р. № К/800/3806/13

Суть справи: Податковий орган надіслав платнику запит про надання документальних підтверджень та пояснень. Не дочекавшись закінчення 1 місяця з дати вручення запиту платнику, податковий орган склав акт в якому зафіксовано, що у зв’язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість, неможливості фактичного здійснення ним господарських операцій через відсутність транспортних засобів, майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій та в зв’язку з тим, що на підприємстві чисельність працюючих складає 1 особа – директор, податкова звітність, що надана до ДПІ не відповідає вимогам ПК України та відповідно до п. 48.7 ст. 48 цього Кодексу не вважається податковою звітністю.

Зазначені висновки, були відображені податковим органом у електронній базі даних – в системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Суть позову: Платник оскаржив такі дії податкового органу та вимагав зобов’язати відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відомості щодо заявлених підприємством податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Висновки ВАСУ:

• податковим органом було порушено право позивача щодо надання документального підтвердження та пояснень протягом місяця з дня, що настає за днем отримання запитів податкового органу;

• підтвердженням відсутності юридичної особи за її зареєстрованим місцезнаходженням є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, а не відомості з баз даних податкових органів;

Щодо відображення висновків акту перевірки про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій в електронній базі даних – в системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ВАСУ зазначив наступне:

– процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов’язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці;

– зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податку;

– у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Враховуючи таку позицію, ВАСУ погодився з рішенням суду першої інстанції та задовільнив позовні вимоги платника про визнання протиправними дій державної податкової інспекції щодо проведення зустрічних звірок та складання актів та зобов’язав відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо заявлених ТОВ податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвала ВАСУ від 22.10.2013 р. № К/9991/44873/11

Суть справи: схожа до попереднього рішення, зокрема, ДПІ склала Акт перевірки, в якому дійшла висновку, що угоди, укладені позивачем з вказаними контрагентами, є нікчемними. При цьому, викладені у цих довідках відомості щодо нікчемності зазначених угод були внесені до системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Суть позову: Визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки ПП в результаті якої було складено довідку про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість.

Рішення ВАСУ: ВАСУ підтримав рішення попередніх судових інстанцій згідно яких було задоволено вище сказані позовні вимоги. Підставами для винесення такого рішення є:

• здійснюючи спірну перевірку та складаючи спірні довідки за результатами цієї перевірки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, без врахування права позивача на прийняття участі в здійсненні перевірки, у зв’язку з чим заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими.

• відповідачем не було надано судам належних доказів на підтвердження правомірності здійсненої спірної перевірки та складених довідок, а також викладених в них висновків щодо нікчемності угод позивача з його контрагентами.

На прикладі розглянутих судових рішень Вищого адміністративного суду України ми хочемо показати, що інструменти для оскарження Актів перевірок, які не тягнуть за собою прийняття податкових повідомлень – рішень, існують. І такими інструментами варто користуватися для того, щоб уникнути неприємностей у правовідносинах зі своїми контрагентами.

Як правило, не маючи фінансових санкцій за висновками актів перевірок, платники не вживають жодних заходів, навіть якщо акт перевірки містить абсолютно неадекватну інформацію. Але, вже коли вони отримують звернення від своїх контрагентів щодо підтвердження податкового кредиту, виникає необхідність анулювати на перший погляд безпечні висновки.