ОПОДАТКУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ

Перш за все варто звернути увагу на той факт, що з 01.01.2015 року Податковий кодекс України передбачає різні ставки оподаткування залежно від статусу особи-емітента корпоративних прав, що виплачує дивіденди. Розглянемо три основні ситуації, що традиційно використовуються бізнесом та пов’язані із виплатою дивідендів, та відповідно їхнім оподаткуванням після 1 січня 2015 року.

a. Виплата дивідендів резидентами України на користь фізичних осіб

Відповідно до нової редакції п. 170.5.4. ПКУ, дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їхнього нарахування платнику податку за ставкою 20%. Якщо емітентом є резидент – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, то застосовується ставка 5%.

b. Виплата дивідендів нерезидентами на користь фізичних осіб

Посилаючись на винятки з п.170.11.1. ПКУ, що встановлював можливість оподатковувати іноземні доходи, отримані громадянином у вигляді дивідендів за ставкою 5%, такі доходи наразі підлягають оподаткуванню за загальним правилом. Тобто дивіденди, які фізична особа отримує від нерезидента, підлягають оподаткуванню за ставкою 20%. При цьому податок, сплачений за кордоном, буде вираховуватися із податку, який підлягатиме сплаті в Україні, відповідно до правил ст.13 ПКУ.

c. Виплата дивідендів на користь юридичної особи

Кардинальних змін зазнав розділ ІІІ ПКУ. Зокрема, з 01.01.2015 року, відповідно до пп. 134.1.1. ПКУ, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями цього розділу.
Відповідно до п.20 П(С)БО 15, дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:
– імовірне надходження економічних вигод, пов’язаних з такою операцією;
– дохід може бути достовірно оцінений. Зокрема, дохід у вигляді дивідендів визнається у періоді прийняття рішення про їхню виплату.
На підставі цього можна зробити висновок, що дивіденди, які підлягають виплаті юридичній особі, підлягають включенню до складу доходів такої юридичної особи у період прийняття рішення про їхню виплату.

Також, слід зазначити, що підвищення ставок податку на дивіденди неодмінно призведе до зміни наявних схем структурування бізнесу, зважаючи на те, що після впровадження податкової реформи загальне податкове навантаження на дивіденди власників бізнесу може бути навіть більше 20%.