ЗАСТОСУВАННЯ ПОНИЖУЮЧОГО КОЕФІЦІЄНТА ЄСВ ПРОТЯГОМ 2015 ТА 2016 РОКІВ

Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VIII що був надрукований 12.03.2105 року та вступив в дію з 13.03.2015 року було внесено зміни щодо нарахування ЄСВ та зокрема доповнено новим п. 95 «Прикінцеві положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
У вищевказаному Законі була зроблена спроба зменшити навантаження на фонд оплати праці і відповідне стимулювання легалізації доходів платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування шляхом запровадження коефіцієнту 0,4 до розміру єдиного внеску у 2015 році та коефіцієнту 0,6 до розміру єдиного внеску у 2016 році. Зокрема, даним Законом трохи зменшений перелік умов яких необхідно дотримуватись для застосування пониженого коефіцієнту до ставки єдиного соціального внеску, а також пом’якшені самі умови.
До 31 грудня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги у зв’язку із вагітністю й пологами розмір єдиного внеску, встановлений ч. 5 і абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ для платників єдиного внеску, визначених в абз. 2, 3, 4 та 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, застосовується із понижуючим коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилася на 20% і більше в порівнянні із середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу /до 02.03.2015 р. вимагалось збільшення заробітної плати в 2,5 рази/;

2) після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік /раніше не менше 700 грн./;
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абз. 3 і 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ – це нова умова якої раніше не було.
Понижуючий коефіцієнт застосовуватиметься й до зарплати сумісників та інших осіб, які отримують доходи із джерел не за основним місцем роботи. Але водночас понижуючий коефіцієнт не застосовуватимуть платники єдиного внеску, що виплачують грошове забезпечення.
Дані для визначення показників за 2014 рік беруться зі звітності по ЄСВ за відповідні місяці 2014 року.
На наш погляд внесені зміни є досить позитивним кроком для зменшення навантаження на фонд оплати праці та стимулювання легалізації доходів і є цілком прийнятними для виконання вказаних трьох вимог та можуть бути застосовані вже з квітня 2015 року. Але перед прийняттям рішення все одно потрібно буде прорахувати ефект від впровадження збільшення заробітних плат щоб зрозуміти наскільки буде збільшена сума ПДФО та інших зборів з з/п та яка ж буде загальна ефективність для підприємства.
Додатково нагадаємо, що на думку податківців, викладену в листі від 24.02.2015 р. N 6187/7/99-99-17-03-01-17, оскільки необхідне порівняння із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, застосовувати понижуючий коефіцієнт зможуть лише платники, які вели діяльність і нараховували заробітну плату протягом усього 2014 року.
Враховуючи нову редакцію правил застосування понижуючого коефіцієнта, сподіваємося, що податківці змінять свою думку, хоча така їх думка і за старої редакції була не правильною.